1. Песталоцці Й. Г. Вибрані педагогічні твори. Т. 1 / Й. Г. Песталоцці ; пер. с рос. – Київ ; Харків : Рад. шк., 1938. – 340 с. – (Б - ка педагогів-класиків).

  У цьому виданні подаються твори Й. Песталоцці, які найповніше характеризують його світогляд. Розглядаються педагогічні погляди педагога з кожного періоду його діяльності. Перший том містить статті та роман «Лінгард і Гертруда» (з скореченнями), тобто праці, які охоплюють період від 1774 р. до 1787 р.

  1. Бех І. Д. Психологічні джерела виховної майстерності : навч. посіб. / І. Д. Бех. – Київ : Академвидав, 2009. - 246 с. – (Альма-матер). – Бібліогр.: с. 244-246. – ISBN 978-966-8226-79-3 

  Повноцінна самореалізація підростаючої особистості можлива за умови виховання у неї почуття гідності як провідної цінності, що допомагає їй несуперечливо долучитися до культури духовності. Тому у педагогічній практиці непересічну роль відіграють знання педагогом глибинних емоційних процесів, на основі яких формується морально-духовна структура особистості.

  2. Вознюк Ю. Основні засади самоствердження особистості / Ю. Вознюк // Актуальні питання психологічної науки : альманах студентського наук. т-ва / М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Ін-т психології та педагогіки [та ін.] ; [редкол.: Р. В. Павелків, А. М. Воробйов, В. Р. Павелків та ін. ; гол. ред. В. М. Ямницький]. – Рівне : РДГУ, 2014. – Вип. 8. – С. 27–29.

  Розглядаючи проблему самоствердження особистості на різних вікових етапах, автор робить висновки, що створення спеціальних психологічних умов та орієнтирів позитивного самоствердження стає одним з акиуальних завдань сучасної педагогічної психології та практики навчання, виховання молодих людей.

  3. Воробйов А. М. Вплив розвитку рефлексії на особистісне та професійне становлення майбутніх психологів / А. М. Воробйов // Психологія: реальність і перспективи : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; [редкол.: Р. В. Павелків, В. І. Безлюдна, С. Д. Максименко та ін.]. – Рівне : [Вид. О. Зень], 2015. – Вип. 5. – C. 39–44.

  У статті розглянуто теоретико-методологічні засади поняття рефлексії в рамках проблем самосвідомості та саморозвитку, регуляції пізнавальних процесів і діяльності, здібностей та довільної активності. Розкрито вплив розвитку рефлексії на особистісне та професійне становлення майбутніх психологів.

  4. Главацька О. Л. Основи самовиховання особистості : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / О. Л. Главацька ; М-во освіти і науки України. – Київ : Кондор, 2014. – 227 с. : Бібліогр.: с. 222-224. – ISBN 978-966-351-187-0.

  Самовиховання як свідома і цілеспрямована діяльність людини із вдосконалення своєї особистості відповідно до соціальних та індивідуальних цінностей повинна розглядатися, перш за все з точки зору змісту того, що повинно вдосконалюватись.  Відповідно, змістом, завданням професійного самовиховання повинні стати професійно значимі якості особистості. Завдяки самовихованню забезпечується свідоме сприйняття зовнішніх регулюючих факторів, а особистість стає активним суб'єктом свого творення. У посібнику міститься програма навчальної дисципліни з чітким поділом на залікові кредити, змістові модулі, розрахунок бюджету часу на лекції, семінарські та лабораторні заняття, самостійну та індивідуальну роботу, список основної та додаткової літератури, критерії оцінювання знань та умінь. У теоретичній частині посібника пропонується грунтовний виклад основних питань лекційного курсу.

  5. Дем’янюк О. Б. Образ світу в контексті проблеми буття людини і її відношення зі світом / О. Б. Демянюк // Психологія: реальність і перспективи : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; [редкол.: Р. В. Павелків, В. І. Безлюдна, С. Д. Максименко та ін.]. – Рівне : [Дока центр], 2014. – Вип. 3. – С. 51–55.

  У статті здійснений теоретичний аналіз психологічних особливостей формування образу світу у контексті проблеми буття людини та її відношення зі світом., а саме через аналіз життєвих стратегій, життєвих орієнтацій, життєвих програм, модулів життя, життєвих ситуацій, життєвої позиції, життєвого світу особистості.

  6. Дем'янюк Т. Д. Становлення особистості в процесі самореалізації : (навч.-метод. посіб.) / Т. Д. Дем'янюк, Т. Ф. Умурзакова, В. Г. Ординська ; М-во освіти і науки України, Наук.-метод. центр заг. середньої освіти. – Київ ; Рівне : РДГУ, 2005. – 300 с. – ISBN 966-7643-60-3

  У наші дні проблема становлення особистості в процесі її самореалізації набула особливої актуальності та гостроти. Це пов'язано з усвідомленням найвищої цінності, якою є Людина та її життя. У посібнику на основі психолого-педагогічних досліджень та аналізу досвіду роботи педагогічного колективу Рівненської державної гуманітарної гімназії розкриваються проблеми становлення особистості гімназиста в процесі самореалізації, загальнопедагогічні чинники та соціально-психологічні механізми навчально-виховного процесу тощо.

  7. Добровольський С. Життєтворчість як основа соціально-психологічного становлення особистості / С. Добровольський // Психологія: реальність і перспективи : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; [редкол.: Р. В. Павелків, В. І. Безлюдна, С. Д. Максименко та ін.]. – Рівне : РДГУ, 2013. – Вип. 2. – С. 67–72.

  У статті розглядається психологічна сутність феномену життєтворчості та аналізуються психологічні чинники, закономірності та механізми соціально-психологічного становлення особистості під впливом життєтворчості. Життєтворчість визначається як вища, особлива форма виявлення творчої природи людини. Вона виявляється у свідомому виборі особистістю стратегії життя, розробці життєвих планів та програм, виборі та застосуванні засобів необхідних для реалізації власного життєвого проекту.

  8. Дружиніна І. А. Проблема становлення самосвідомості в процесі формування гармонійно розвиненої особистості студентів-психологів / І. А. Дружиніна // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне : РДГУ, 2004. – Вип. 30. – С. 54-56. – (Психологія).

  У статті подані результати аналізу специфіки формування самосвідомості в юнацькому віці та залежності рівня розвитку основних процесів самосвідомості з особистісним зростанням в контексті підготовки майбутніх практичних психологів. Визначено, що розвиток провідних професійно важливих якостей, які є наобхідною умовою ефективної діяльності, безпосередньо пов’язаний з процесом становлення основних форм самосвідомості в період студентського навчання і саморозвитку.

  9. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики : наук.-метод. посіб. / за наук. ред. І. Г. Єрмакова ; Ін-т педагогіки АПН України, Наук.-метод. центр середньої освіти, М-во освіти і науки України [та ін.]. – Запоріжжя : Центріон, 2005. – 633 с. – ISBN 966-8157-00-1 

  В посібнику розкриваються змістові, технологічні, виховні аспекти розвитку життєвої компетентності особистості, висвітлюються різні погляди щодо природи компетентності.

  10. Кириленко Т. С. Емоційне самопізнання особистості / Т. С. Кириленко // Психологія: емоційна сфера особистості : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. С. Кириленко. – Київ : Либідь, 2007. – С. 217–237. – Бібліогр.: с. 245-250. – ISBN 978-966-06-0440-7 

  Навчальний посібник знайомить із загальним станом вивчення емоційної сфери психіки, емоцій і почуттів особистості в зарубіжній та українській психології. Основну увагу приділено теоріям емоцій, змістові емоційної сфери, емоційним рисам, переживанням та станам особистості, особливостям її емоційного самопізнання.

  11. Клепіков О. І. Основи творчості особи : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / О. І. Клепіков, І. Т. Кучерявий. – Київ : Вища шк., 1996. – 295 с. – Бібліогр.: с.288-295. – ISBN 5-11-004658-1

  Особистість - найскладніше явище, створене людиною за весь час її існування та розвитку. Особистість містить у собі незлічену кількість різних рис і властивостей. Пізнати конкретну особистість - значить пізнати весь всесвіт. У посібнику подано практичні рекомендації з урахуванням специфічних соціальних, соціокультурних і психологічних чинників у діяльності ділової людини в умовах переходу до ринкових відносин.

  12. Машталір А. М. Проблемні питання формування творчої особистості / А. М. Машталір // Проблеми освіти. – Київ : НМЦВО, 2004. – Вип. 39. – С. 221–228.

  Автор розглядає творчість у зв’язку з феноменом обдарованості і робить висновки  про те, що формування творчої особистості має спрямовуватися на розвиток статусу обдарованості, який виявляє ряд парадоксальних рис.

  13. Павелків Р. В. Психологічні особливості рефлексії у структурній організації особистості / Р. В. Павелків // Інноватика у вихованні : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; [упоряд.: О. Б. Петренко, Т. С. Ціпан ; редкол.: О. Б. Петренко, Н. М. Гринькова, Т. С. Ціпан та ін.]. – Рівне : РДГУ, 2017. – Вип. 5. – С. 20–31.

  У статті представлено теоретичний аналіз психологічного змісту рефлексії та її поліфункціональності. Розглянуто існуючі в науковій літературі погляди щодо розуміння сутності поняття «рефлексія», її видів та форм. Висвітлено основні ознаки, властивості рефлексії як форми активного особистісного переосмислення людиною того чи іншого змісту своєї індивідуальної свідомості та діяльності. З’ясовано роль рефлексії у формуванні багатьох новоутворень особистості, які визначають цілісний образ «Я» та сприяють самовдосконаленню особистості, успішності її діяльності й спілкування в подальшому житті.

  14. Пальчевський С. С. Акмеологія : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів / С. С. Пальчевський. – Київ : Кондор, 2008. – 397 с. – ISBN 978-966-351-161-0 

  У посібнику розкривається сутність акмеології як інтегрованої галузі знань про вершинні досягнення людини впродовж акме-періоду її життя. Обгрунтовуються можливості та характер таких досягнень в основні вікові періоди життя. Висвітлюються шляхи найповнішої актуалізації особистості, проблеми глобальної зрілості. Розкриваються основи педагогічної, креативної та автосугестопедичної акмеологій.

  15. Петренко О. Б. Проблема самореалізації особистості у концепції М. М. Рубінштейна / О. Б. Петренко // Психологія: реальність і перспективи : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; [упоряд.: Р. В. Павелків, Н. В. Корчакова ; редкол.: Р. В. Павелків, В. І. Безлюдна, Н. В. Корчакова та ін.]. – Рівне : РДГУ, 2017. – Вип. 8. – С. 215–220.

  У статті охарактеризовано проблему самореалізації особистості у концепції М. М. Рубінштейна, з'ясовано, що гуманістичний характер концепції М. М. Рубінштейна проявляється у розумінні ним процесу виховання, заснованого на сутності індивідуальності людини, її самості, функціях "Я", соціально-правовій свідомості, самореалізації. Визначено, що об’єктом дослідження у спадщині ученого є процес виховання «цільної особистості», а предметом його грунтовного аналізу – формування морального потенціалу людини.

  16. Роменець В. А. Г. Сковорода. Феноменологія самопізнання / В. А. Роменець // Історія психології : ХVII століття. Епоха Просвітництва : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів / В. А. Роменець. – Київ : Либідь, 2006. – С. 885–922. : іл. – Бібліогр.: с. 977-988. – ISBN 966-06-0423-8

  Посібник, що є продовженням циклу історико-психологічних праць відомого вітчизняного психолога й філософа, охоплює наступні за Відродженням епохи Бароко та Просвітництва (ХVII - ХVIII ст.). У тісному зв'язку з громадянською та культурною історією висвітлюються оригінальні погляди на людину та її місце у світобудові. Поряд із загальновідомими іменами західноєвропейських мислителів представлено психологічні розробки їх українських сучасників. В окремому розділі розглянуто погляди Григорія Савовича Сковороди на самопізнання як акт вибору, коли людина через страждання стверджує свою гідність і здійснює самовизначення.

  17. Савчин Г. Мистецтво - самопізнання - ідеал / Г. Савчин // Духовність. Культура. Нація : зб. наук. ст. / [М-во освіти і науки України ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка; редкол.: Ф. Бацевич, І. Бичко, А. Карась та ін.]. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2010. – Вип. 5. – С. 187–196.

  Самопізнання людиною свого внутрішнього світу – необхідна умова її розвитку. Людина може правильно зорієнтуватись на своєму життєвому шляху за умов відвертої самооцінки та усвідомлення своїх реальних потреб. Мета самопізнання полягає у виявленні свого власного «Я» без прикрас і недоліків. Процес самопізнання – це важлива духовна робота, що вимагає від суб’єкта значних зусиль, невпинної праці над собою. Самопізнання є необхідною умовою самовиховання й самовдосконалення, організації поведінки особистості. Пізнання людиною самої себе й своїх індивідуальних особливостей стає важливою умовою самовизначення, організації міжособистісних відносин, удосконалення власної життєдіяльності.

  18. Самореалізація особистості // Диференційна психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / С. Д. Максименко, В. В. Клименко, Я. В. Цехмістер та ін. ; за заг. ред. С. Д. Максименка. – Київ : Слово, 2013. – С. 197–212. – Бібліогр.: с. 580-595. – ISBN 978-966-194-153-2

  Підручник містить систематизований перелік основних розділів диференційної психології, викладених з позиції цілісної та неповторної особистості. В розділі «Самореалізація особистості» розглянуто потребу в самореалізації як джерело активності особистості, наголошується, що активність визначає ті види діяльності , в яких ця потреба задовольняється.

  19. Сторож О. В. Аналіз основних теоретико-методологічних підходів до вивчення і розвитку самосвідомості особистості / О. В. Сторож // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне : РДГУ, 2004. – Вип. 30. – С.202–207. – (Психологія).

  Статтю присвячено психології самосвідомості. Розглянуті основні положення, дослідження в сфері самосвідомості як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Описано велику кількість підходів у вивченні самосвідомості. Визначенно основні критерії рівня сформованості самосвідомості. Розкрито питання активного розвитку самосвідомості у процесі творчого психотренінгу.

  20. Феноменологія морального розвитку особистості: детермінація, механізми, генезис : монографія / під ред. Р. В. Павелківа, Н. В. Корчакової. – Рівне : [Волин. обереги], 2009. – 365 с. – Бібліогр.: с.345-359. – ISBN 978-966-416-162-3

  Монографія висвітлює проблеми становлення та розвитку моральної сфери особистості на висхідному етапі онтогенезу: розкрито особливості генезису моральної свідомості та самосвідомості, простежено закономірності становлення когнітивно-мотиваційного та емоційно-ціннісного компонентів морального конструкту індивідуальної свідомості, описано механізми рефлексивних процесів, розвиток у дітей самопрезентаційної стратегії.

  21. Ямницький В. М. Розвиток життєтворчої активності особистості : практикум / В. М. Ямницький ; ПНЦ АПН України, РДГУ. – Одеса : [ПНЦ АПН], 2008. – 249 с. – Бібліогр.: с. 205-208. – ISBN 978-966-8835-56-8 

  У практикумі представлено практичне керівництво з розвитку життєтворчої активності особистості. Розкрито сутність розробленої автором концепції, описано психологічні особливості технології розвитку життєтворчої активності - творчого холістичного психотренінгу. Практикум містить програму психотренінгу, методичні розробки занять, ілюстровані прикладами та вправами.

 22. Ямницький В. М. Розвиток життєтворчої активності особистості: теорія та експеримент : монографія / В. М. Ямницький ; АПН України. Південний наук. центр АПН України. РДГУ. – Одеса, 2006. – 363 с. – Бібліогр.: с. 344-361. – ISBN 966-8835-28-Х

У монографії представлено матеріали теоретико-методологічного та експериментального дослідження проблеми розвитку життєтворчої активності особистості. В роботі здійснено системний аналіз феномену життєтворчості, запропоновано підхід до дослідження проблеми на рівні аналізу життєтворчої активності особистості, визначені її психологічні чинники, сенситивний період розвитку, психологічні закономірності розвитку в дорослому віці, описана авторська динамічна мета-модель процесу, реалізовано її експериментальну апробацію.

  1. Біла І. М. Самоздійснення та самоактуалізація особистості / І. М. Біла // Практична психологія та соціальна робота. – 2014. – № 3. – С. 29–32.

  У статті представлено програму психологічного тренінгу, що має на меті самоаналіз, саморозвиток та самоствердження особистості. Описані вправи тренінгу сприяють активізації природного ресурсу, творчих здібностей і розвитку потенціальних можливостей людини.

  2. Бова В. Позачасовість та позапросторовість ідеї "сродності" Григорія Сковороди у соціоосвітньому просторі / В. Бова // Рідна школа. – 2015. – № 11 – 12. – С. 68–71.

  У статті доводиться, що важливою умовою розвитку суспільства з гідними показниками рівня життя є досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу нації. На основі ідеї Г. Сковороди обстоюється ідея самопізнання, "сродної праці" , яка є актуальною нині: лише через пізнання свого внутрішнього "Я" людина зможе реалізуватися у "сродності".

  3. Гаміна Т. С. Імідж особистості як засіб самореалізації / Т. С. Гаміна, Т. Я. Довга // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2010. – № 4. – С. 22–27.

  Кожна людина впродовж життя пізнає не тільки навколишню дійсність, самого себе, але й інших людей. Від того, як люди сприймають та оцінюють інших, які при цьому виникають образи та враження, залежать відносини , розуміння один одного та ефективність взаємодії. В статті розглянуто тлумачення понять «імідж», «особистісний імідж», «самоімідж», різноманітні типології іміджу, виділено функції іміджу, проаналізовано імідж особистості , його структуру. Охарактеризовано нові підходи до особистісної самопрезентації.

  4. Єрмак Ю. Проблема професійного самопізнання особистості в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя / Ю. Єрмак // Нова педагогічна думка. – 2015. – № 3. –С. 15–17.

  У статті представлено результат наукового аналізу, проведеного з метою визначення проблеми професійного самовизначення особистості в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя. У ході експерименту встановлено важливість ролі професійного пізнання в процесі становлення педагога. Доведено, що на це впливає ряд факторів: низька мотивація студентського контингенту стосовно навчання; відсутність бажання самопізнання, а отже, і самовдосконалення; недостатній рівень професійних знань і навичок тощо.

  5. Максименко С. Д. Психічні механізми самореалізації особистості в медіапросторі / С. Д. Максименко // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук. – 2013. – № 2. – С. 14–17.

  В статті розкрито психічні механізми самореалізації особистості в медіапросторі з урахуванням віку дитини. В основі розвитку особистості лежить дія нужди як генетично вихідної одиниці людського розвитку та існування. Як енергетично-інформаційний потік нужда специфічно сполучає біологічні та соціальні детермінанти людського існування. В статті наведено п’ять найважливіших складових , починаючи з необмеженої внутрішньої мотивації дітей, підлітків та дорослих у віртуальному світі й закінчуючи відсутністю об’єктивного самозвітування та зовнішньої оцінки власних дій та перелік основних он-лайн ризиків. Розкрито психологічні механізми привабливості інтернет-простору в дошкільному віці, , у молодших школярів, в ранньому та пізньому підлітковому віці.

  6. Остапчук О. Професійно-творча самореалізація вчителя у наукових теоріях і освітніх реаліях / О. Остапчук // Рідна школа. – 2017. – № 11–12. – С. 9–15.

  У статті обгрунтовано філософський, психологічний і педагогічний зміст самореалізації особистості. Розглянуто питання свободи і автономії як умови професійно-творчої самореалізації майбутнього вчителя. Проаналізовано новаторський досвід авторської самореалізації педагогiв-гуманістів, конкретизовано вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя.

  7. Радул В. Соціальна зрілість як вершина акмеологічного розвитку особистості / В. Радул // Рідна школа. – 2011. – № 3. – С. 15–21.

  У статті розглянуто особливості взаємовпливу соціального досвіду, соціальної зрілості особистості та її акмеологічного розвитку. Зроблено акцент на необхідності цілісного розвитку людини та поетапного формування її зрілості. Дано характеристику зрілості як акмеологічної категорії з біполярною сутністю, що виявляється у формі локальних видів зрілості людини як індивіда, особистості й суб’єкта діяльності, а також у формі глобальної зрілості, тобто інтегрального критерію досягнення певної стадії дорослості людини.

  8. Титаренко Т. Життєтворення особистості у психологічній спадщині В. А. Роменця / Т. Титаренко // Психологія і суспільство. – 2016. – № 2. – С. 48–72.

  Стаття присвячена висвітленню особливостей використання академіком В. А. Роменцем концепту «особистість» і, відповідно, аналізу тієї психологічної феноменології, яка охоплюється та описується як категорійне поняття. Підкреслено, що головний нерв особистості - вчинок, у якому вона одночасно є ініціатором власного життєтворення, котре на кожному етапі особистого становлення відрізняється оригінальністю. Проаналізовано детермінанти, чинники та умови як пожвавлення вчинкової активності особистості у різних ситуаціях повсякдення, так і самоактуалізаційної екзистенції вчинення на її життєвому і творчому шляху.

  9. Ткаченко Л. Григорій Сковорода про розвиток особистості / Л. Ткаченко // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2012. – № 6. – С. 51–58.

  У статті розглянуто погляди Г. С. Сковороди на розвиток особистості за його творчою спадщиною – «…піклуйся і дбай тільки про доброчесність і мудрість. Бо якщо ти добре посієш в теперішньому, то добре пожнеш у майбутньому». Автором проаналізовано як педагогічні, так і філософські погляди великого мислителя щодо розвитку особистості і на цьому підгрунті означено сутність і стадії розвитку особистості.

  10. Черемних К. О. Особистісна ідентифікація як механізм самоздійснення й життєтворчості / К. О. Черемних // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук. – 2009. – № 2. – С.80–86.

  В статті автор обрунтовує поняття особистісного ототожнення в контексті самоздійснення людини та її життєтворчості. Доводить, що комплексне дослідження особистісного ототожнення як соціально-психологічного явища та його (ототожнення) ролі в самоздійсненні особистості є актуальним і перспективним. Виходячи із специфіки предмета, найбільш релевантними методами відповідного дослідження є наративний аналіз, глибинне інтерв’ю та психосоматичне дослідження.

  1. Коваленко О. Король Матіуш у газовій камері / О. Коваленко // Освіта України. – 2012. – 16 лип. № 29. – С. 15.

  У статті висвітлюється життєвий та творчий шлях Януша Корчака, який свідомо обрав стиль життя одинака, відмовився від сімейного щастя заради того, щоб повністю присвятити своє життя дітям-сиротам.

  2. Качак Т. Б. Зарубіжна література для дітей : підруч. для студентів вищ. навч. закл. / Т. Б. Качак, Л. М. Круль. – Київ : Академвидав, 2014. – С. 339–342.

  У навчальному підручнику в окремому розділі висвітлюється життєвий та педагогічний шлях польського педагога-новатора Януша Корчака, автора праць із теорії й практики виховання, зачинателя діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей.

  3. Фоміна С. Януш Корчак : педагог, письменник, лікар / С. Фоміна, Н. Біневська, О. Скуміна // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2014. – № 9. – С. 2–12.

  Стаття висвітлює життя і діяльність Януша Корчака та головні ідеї педагогічної системи щодо виховання дітей. У статті використані цитати із найкращих творів для дітей видатного педагога.

  4. Проскура О. Особа, що допомагає людству: 75 років, як страчено Януша Корчака / О. Проскура // Освіта. – 2017. – 9-16 серп. (№ 32-33). – С. 6–7.

  У статті відтворено найбільш ймовірні біографічні відомості про родину Гольдшміт, про Януша Корчака та його дитинство. Розглянуто творчий доробок Януша Корчака - це питання дитинства, дитини і родини, дитинства у суспільстві.