1. Булгакова Н. Наступність між дошкільною і початковою ланками / Н. Булгакова // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 2. – С. 52–53.

Педагогічний колектив Донецької загальноосвітньої школи № 97 і дитячого закладу № 163 роблять усе можливе для того, щоб перехід дітей з дитячого садка до початкової школи був безстресовим і комфортним. У статті автори діляться досвідом такої роботи.

2. Жовнєр С. Системний підхід до забезпечення наступності і перспективності між дошкільним закладом і школою : готуємо до навчання у школі/ С. Жовнєр, О. Бобро, Т. Погребняк // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. – № 4. – С. 16–33.

Для забезпечення  системи безперервного навчання і виховання, досягнення високої якості освіти дуже важливо створити сприятливі умови для переходу дитини від однієї освітньої ланки до іншої. В статті розглянуто співпрацю ДНЗ № 395 з багатопрофільною гімназією № 150 м. Донецька.

3. Жовтовата Н. Я. Наступність між дошкільною та початковою ланками навчання / Н. Я. Жовтовата, Н. Г. Клопотенко // Початкове навчання та виховання. – 2015. – № 16–18. – С. 2–4.

Мета початкової освіти : продовжити всебічний загальний розвиток дитини з урахуванням специфіки дошкільного виховання. Навчально-виховний процес має бути спрямований на становлення особистості дитини. Усі форми роботи з наступності створюють загальний сприятливий фон для розвитку дітей як  у дошкільному навчальному закладі, так і в початковій школі. Наступність забезпечує органічне, природнє продовження розвитку, навчання та виховання. А пошук нових підходів до цього питання сприяє успішному розв’язанню завдань безперервної освіти.

4. Захарчук О. Педагогічний аспект наступності / О. Захарчук // Директор школи. Україна. – 2007. – № 12. – С. 53–56.

Проблема наступності між ступенями освіти стала особливо актуальною на сучасному етапі у зв’язку з переходом на новий зміст, структуру та термін навчання. Адже зміст кожної освітньої галузі впроваджується поетапно – початкова, основна, старша школа. Для кожного етапу розроблено базовий навчальний план, Державний стандарт і  програми. Однак без вирішення проблем наступності при відборі змісту, організаційних форм і методів навчання може бути порушена цілісність шкільної освіти. Багато фахівців – психологів і педагогів в Україні  та інших країнах вважають, що саме від способу розв’язання цієї проблеми значною мірою залежить доля всієї середньої освіти.

5. Ковшар О. В. Забезпечення готовності до навчання та наступності в контексті організації передшкільної освіти / О. В. Ковшар // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. : наук. зап. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. – Рівне : РДГУ, 2012. – Вип. 4 (47). – С. 71–73.

У статті автор визначає поняття наступності, окреслює поняття готовності до навчання дітей дошкільного віку, роль наступності в організації передшкільної освіти, розглядає готовність у соціальному, психологічному, інтелектуальному плані.  

6. Кожевников В. Наступність як загально-педагогічний закон / В. Кожевников // Рідна школа. – 2006. – № 9. – С. 22–24.

Автор вважає, що педагогіка наступності має предметом дослідження  розвиток педагогічної теорії і практики , вивчає і пояснює механізми усунення усього застарілого, традиційного, що не відповідає сучасним вимогам та введення на цій основі нового. Загальними механізмами наступності виступають раціоналізація, удосконалення, модернізація, реформування та ін.

7. Крилевець М. П. Сучасні проблеми наступності дошкільної і початкової освіти / М. П. Крилевець // Постметодика. – 2009. – № 1. – С. 7–12.

В статті розглянуто актуальну дидактичну проблему наступності між дошкільною і початковою ланками шкільної освіти. Розкрито наукові аспекти, методичні підходи до реалізації наступності в навчанні, спрямовані на усунення суперечності між завданнями початкової освіти і вимогами батьків  до підготовки їхніх дітей. Теоретично обґрунтовано необхідність врахування віку шестилітньої дитини, стану її здоров’я при забезпеченні плавного переходу із дошкільного дитинства в початкову школу, адаптації до шкільного навчання.

8. Курчатова А. Скоро до школи : (забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою) / А. Курчатова, С. Медведєва // Дошкільне виховання. – 2012. – № 8. – С. 23–25.

Забезпечення наступності між дошкіллям та школою – спільне завдання вихователів, учителів та батьків, здійснювати яке вони мають в тісному тандемі, враховуючи педагогічний вплив одне одного й висуваючи до дітей єдині вимоги. Лише плідно взаємодіючи, вихователі зможуть успішно підготувати старших дошкільнят до шкільного життя, а вчителі забезпечать продовження освіти, а не починатимуть усе спочатку. Звісно, батьки мають бути активними учасниками цього процесу. Про засади і досвід організації такої продуктивної взаємодії педагогічних і батьківських колективів у забезпеченні наступності й неперервності освіти розповідають миколаївські педагоги А. Курчатова і С. Медведєва.

9. Рожок Т. Забезпечення наступності між дошкільним навчальним закладом та початковою школою / Т. Рожок, В. Харматова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. –№ 8. – С. 43–47.

Перехід дитини з дитячого садка у школу пов’язаний не лише із зміною середовища її розвитку, а й зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей. Одній дитині це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншій – вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку. Саме тому  готувати дитину до школи слід, дотримуючись принципу наступності.

10. Синекоп Л. Розвиваємо творчі здібності дітей у школі-дитячому садку / Л. Синекоп // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 5. – С. 9–12.

Перехід дітей від одних педагогів до інших – складний момент для всіх його учасників. І саме педагоги мають подбати про те, щоб адаптація дошкільника до шкільного життя відбувалася якомога легше, шукати для цього різні педагогічні методи, розвивати й корегувати пізнавальні  та комунікативні здібності дітей. 

11. Соловйов Ю. Наступність між ланками освіти: реалії та перспективи / Ю. Соловйов, О. Чернишов // Директор школи. Україна. – 2007. – № 8. – С. 36–42.

Сучасні шляхи розв’язання проблеми наступності не завжди відповідають уявленням про самоцінність кожного періоду розвитку дитини, а процес виховання й навчання несистематично орієнтується на вікові особливості та можливості дітей. Для зміни ситуації автори рекомендують розглядати наступність як забезпечення безперервної освіти з урахуванням самоцінності певного віку, перспективність розвитку особистості. Адміністрація дошкільних і середніх навчальних закладів має організовувати роботу із забезпечення наступності між освітніми установами без порушення наступних зв’язків у цілях і завданнях , змісті та методах, формах організації навчання та виховання, приділяючи належну увагу вимогам суспільства до якості освіти дітей відповідного віку.

12. Таран О. На роздоріжжі: дитячий садок чи школа? : (проблема освіти дітей 6-7 років) / О. Таран, О. Полякова // Дошкільне виховання. – 2015. – № 7. – С. 20–21.

Дитина перейшла до старшої групи дошкільного закладу. Чи означає це, що через рік вона буде у першому класі початкової школи? Нерідко батьки опиняються на роздоріжжі: до школи малюк іще  не «дозрів», а випускну групу вже закінчив. Де ж його місце? Значно побільшало родин, які прагнуть вберегти дітей від передчасних шкільних навантажень і залишають їх у дитячому садку. Які умови може створити дошкільний заклад для таких малят?Автори статті пропонують цю тему обговорювати на серпневих нарадах.

13. Уфімцева С. Наступність у творчому розвитку дошкільників і учнів початкових класів / С. Уфімцева // Початкова школа. – 2005. – № 12. – С. 39–42.

Автор статті знайомить з результатами дослідження фізичної, інтелектуальної та особистісної готовності дітей  до переходу з дошкільної ланки освіти в початкову і загальну.

14. Шелестова Л. Дитячий садок - школа: плавний перехід чи стрибок через прірву? / Л. Шелестова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 5. – С. 4–8.

Науковцями розроблено зміст дошкільної освіти, засвоєння якого забезпечує загальний розвиток дитини дошкільного віку і дає їй змогу без особливих труднощів здійснити перехід до шкільного життя. Тож якщо вихователь професійно виконує свої посадові обов’язки, докладаючи максимум зусиль для всебічного розвитку дитини і повсякчас долучає до цього процесу батьків, то перехід дитини до шкільного навчання не буде стресогенним чинником.

1. Антонець М. Проблема наступності між дошкільною і початковою освітою та вихованням у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / М. Антонець // Початкова школа. – 2011. – № 9. – С. 3–7.

Автор глибоко аналізує педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського стосовно наступності між дошкільним вихованням та початковою освітою і наголошує, що великий педагог ще в Павлиській середній  школі розпочав роботу з шестирічними дітьми, яка вирізнялася яскраво вираженим морально-естетичним спрямуванням.. Необхідність її здійснення зумовлювалася відсутністю  в більшості тодішніх сіл суспільного дошкільного виховання.

2. Богуш А. Вектор наступності державних стандартів дошкільної і початкової ланок освіти / А. Богуш // Початкова школа. – 2013. – № 3. – С. 1–4.

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений діяч науки і техніки, завідувач кафедри теорії та методики дошкільної освіти Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» А. Богуш розглядає і аналізує Державні стандарти дошкільної і початкової ланок освіти. 

3. Вашуленко О. Питання наступності в педагогічній теорії / О. Вашуленко // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук. – 2005. – № 4. – С. 49–59.

Аналізуючи проблеми наступності, автор наголошує, що вона займає важливе місце в організації навчально-виховного процесу і є умовою неперервного розвитку особистості на різних вікових етапах. Наступність є основною метою функціонування будь-якої системи  навчання і виховання. Пізнавальна сутність наступності полягає у встановленні закономірних зв’язків між етапами  розвитку особистості з урахуванням специфіки певного вікового періоду, у створенні психолого-педагогічних умов, які дають змогу своєчасно коригувати роботу й перспективно планувати оптимізацію пізнавальної діяльності.

4. Вашуленко О. Проблема наступності у вихованні / О. Вашуленко // Директор школи. Україна. – 2006. – № 11. – С. 56–59.

Державна політика стосовно неперервності освіти вимагає всебічного дослідження різноманітних аспектів її реалізації, а саме шляхів «забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної  діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян для можливого переходу на наступні ступені». Отже, на сучасному етапі розбудови національної системи освіти , в основу якого покладено гуманістичний підхід до організації педагогічного процесу, однією з актуальних є проблема забезпечення наступності в навчально-виховному процесі.

5. Куліш Т. Проблема наступності у роботі дошкільних закладів та початкової школи: (за працями Наталії Лубенець) / Т. Куліш  // Рідна школа. – 2004. – № 4. – С. 54–56.

Проблема наступності між дошкіллям та початковою школою привертала до себе увагу багатьох педагогів і психологів ще з середини ХІХ ст.. Не залишила вона байдужою і відому на поч. ХХ ст. громадську діячку, педагога, організатора дошкільного виховання в Україні  Наталію Лубенець. Питання теорії і практики дошкільного виховання вона тісно пов’язувала з проблемами початкового навчання, виступала за  спільні зусилля вихователів і вчителів у навчанні і виховання дітей.

6. Наступність дошкільного навчального закладу і початкової школи у вихованні дітей : навч.-метод. посіб. / В. І. Кононенко, Н. В. Лисенко, І. М. Шоробура та ін. ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; за ред. Н. В. Лисенко. – К. : Слово, 2012. – 293 с.

Авторський колектив у навчально-методичному посібнику освітлює розділи: «Освітній простір сучасного дошкілля і початкової школи: методологія наступності у вихованні дітей», «Освітній простір сучасного дошкілля і початкової школи: дидактичний вимір», «Освітній простір сучасного дошкілля: виховний вимір». Книгу адресовано науковцям, викладачам  педагогічних навчальних закладів, студентам, слухачам магістратури, аспірантам й широкому педагогічному загалу.

7. Полякова Г. Забезпечення безперервності та наступності навчання в умовах загальноосвітнього навчального комплексу / Г. Полякова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2002. – № 6. – С. 73–78.

Якість безперервності та наступності навчання дітей, формування в них навичок саморозвитку, самоорганізації залежить від саморозвитку, самоорганізації та самореалізації педагогічного колективу в освітньому закладі. 

8. Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку : інструктивно-методичні рекомендації : ( Лист МОН України від 19.08.2011 р. № 1/9-634) // Дошкільне виховання. – 2011. –  9. – С. 4–5.

Проблема наступності між дошкільною та початковою ланками освіти й сьогодні лишається актуальною. Адже вкрай важливо зробити безболісним для дитини перехід від однієї вікової сходинки до наступної, максимально зблизити умови розвитку, виховання і навчання старших дошкільнят і молодших школярів. Сучасне бачення розв’язання проблеми наступності подано в Інструктивно-методичних рекомендаціях МОН України.

9. Семак С. М. Наступність дошкільної та початкової освіти в організації інклюзивного навчання для дітей з особливими потребами / С. М. Семак // Дитина з особливими потребами. Інклюзивна освіта. Дефектологія. Корекційна робота. – 2015. – № 3. – С. 2–4.

Педагоги визнають, що кожна дитина з особливими потребами розвивається у власному темпі. Коли хтось іде не в ногу, не поспішай засуджувати його: можливо, він чує  звук іншого маршу. Для навчання  дитини з особливими потребами  за інклюзивною формою  обов’язковим є складання індивідуального навчального плану та індивідуальної програми розвитку, у яких чітко фіксовано корекційно-розвивальний блок навчання, необхідний для усунення недорозвитку кожної окремої дитини.