Дидактичні та психологічні проблеми наступності між дошкільною і початковою ланкою освіти

1. Булгакова Н. Наступність між дошкільною і початковою ланками / Н. Булгакова // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 2. – С. 52–53.

Педагогічний колектив Донецької загальноосвітньої школи № 97 і дитячого закладу № 163 роблять усе можливе для того, щоб перехід дітей з дитячого садка до початкової школи був безстресовим і комфортним. У статті автори діляться досвідом такої роботи.

2. Жовнєр С. Системний підхід до забезпечення наступності і перспективності між дошкільним закладом і школою : готуємо до навчання у школі/ С. Жовнєр, О. Бобро, Т. Погребняк // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. – № 4. – С. 16–33.

Для забезпечення  системи безперервного навчання і виховання, досягнення високої якості освіти дуже важливо створити сприятливі умови для переходу дитини від однієї освітньої ланки до іншої. В статті розглянуто співпрацю ДНЗ № 395 з багатопрофільною гімназією № 150 м. Донецька.

3. Жовтовата Н. Я. Наступність між дошкільною та початковою ланками навчання / Н. Я. Жовтовата, Н. Г. Клопотенко // Початкове навчання та виховання. – 2015. – № 16–18. – С. 2–4.

Мета початкової освіти : продовжити всебічний загальний розвиток дитини з урахуванням специфіки дошкільного виховання. Навчально-виховний процес має бути спрямований на становлення особистості дитини. Усі форми роботи з наступності створюють загальний сприятливий фон для розвитку дітей як  у дошкільному навчальному закладі, так і в початковій школі. Наступність забезпечує органічне, природнє продовження розвитку, навчання та виховання. А пошук нових підходів до цього питання сприяє успішному розв’язанню завдань безперервної освіти.

4. Захарчук О. Педагогічний аспект наступності / О. Захарчук // Директор школи. Україна. – 2007. – № 12. – С. 53–56.

Проблема наступності між ступенями освіти стала особливо актуальною на сучасному етапі у зв’язку з переходом на новий зміст, структуру та термін навчання. Адже зміст кожної освітньої галузі впроваджується поетапно – початкова, основна, старша школа. Для кожного етапу розроблено базовий навчальний план, Державний стандарт і  програми. Однак без вирішення проблем наступності при відборі змісту, організаційних форм і методів навчання може бути порушена цілісність шкільної освіти. Багато фахівців – психологів і педагогів в Україні  та інших країнах вважають, що саме від способу розв’язання цієї проблеми значною мірою залежить доля всієї середньої освіти.

5. Ковшар О. В. Забезпечення готовності до навчання та наступності в контексті організації передшкільної освіти / О. В. Ковшар // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. : наук. зап. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. – Рівне : РДГУ, 2012. – Вип. 4 (47). – С. 71–73.

У статті автор визначає поняття наступності, окреслює поняття готовності до навчання дітей дошкільного віку, роль наступності в організації передшкільної освіти, розглядає готовність у соціальному, психологічному, інтелектуальному плані.  

6. Кожевников В. Наступність як загально-педагогічний закон / В. Кожевников // Рідна школа. – 2006. – № 9. – С. 22–24.

Автор вважає, що педагогіка наступності має предметом дослідження  розвиток педагогічної теорії і практики , вивчає і пояснює механізми усунення усього застарілого, традиційного, що не відповідає сучасним вимогам та введення на цій основі нового. Загальними механізмами наступності виступають раціоналізація, удосконалення, модернізація, реформування та ін.

7. Крилевець М. П. Сучасні проблеми наступності дошкільної і початкової освіти / М. П. Крилевець // Постметодика. – 2009. – № 1. – С. 7–12.

В статті розглянуто актуальну дидактичну проблему наступності між дошкільною і початковою ланками шкільної освіти. Розкрито наукові аспекти, методичні підходи до реалізації наступності в навчанні, спрямовані на усунення суперечності між завданнями початкової освіти і вимогами батьків  до підготовки їхніх дітей. Теоретично обґрунтовано необхідність врахування віку шестилітньої дитини, стану її здоров’я при забезпеченні плавного переходу із дошкільного дитинства в початкову школу, адаптації до шкільного навчання.

8. Курчатова А. Скоро до школи : (забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою) / А. Курчатова, С. Медведєва // Дошкільне виховання. – 2012. – № 8. – С. 23–25.

Забезпечення наступності між дошкіллям та школою – спільне завдання вихователів, учителів та батьків, здійснювати яке вони мають в тісному тандемі, враховуючи педагогічний вплив одне одного й висуваючи до дітей єдині вимоги. Лише плідно взаємодіючи, вихователі зможуть успішно підготувати старших дошкільнят до шкільного життя, а вчителі забезпечать продовження освіти, а не починатимуть усе спочатку. Звісно, батьки мають бути активними учасниками цього процесу. Про засади і досвід організації такої продуктивної взаємодії педагогічних і батьківських колективів у забезпеченні наступності й неперервності освіти розповідають миколаївські педагоги А. Курчатова і С. Медведєва.

9. Рожок Т. Забезпечення наступності між дошкільним навчальним закладом та початковою школою / Т. Рожок, В. Харматова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. –№ 8. – С. 43–47.

Перехід дитини з дитячого садка у школу пов’язаний не лише із зміною середовища її розвитку, а й зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей. Одній дитині це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншій – вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку. Саме тому  готувати дитину до школи слід, дотримуючись принципу наступності.

10. Синекоп Л. Розвиваємо творчі здібності дітей у школі-дитячому садку / Л. Синекоп // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 5. – С. 9–12.

Перехід дітей від одних педагогів до інших – складний момент для всіх його учасників. І саме педагоги мають подбати про те, щоб адаптація дошкільника до шкільного життя відбувалася якомога легше, шукати для цього різні педагогічні методи, розвивати й корегувати пізнавальні  та комунікативні здібності дітей. 

11. Соловйов Ю. Наступність між ланками освіти: реалії та перспективи / Ю. Соловйов, О. Чернишов // Директор школи. Україна. – 2007. – № 8. – С. 36–42.

Сучасні шляхи розв’язання проблеми наступності не завжди відповідають уявленням про самоцінність кожного періоду розвитку дитини, а процес виховання й навчання несистематично орієнтується на вікові особливості та можливості дітей. Для зміни ситуації автори рекомендують розглядати наступність як забезпечення безперервної освіти з урахуванням самоцінності певного віку, перспективність розвитку особистості. Адміністрація дошкільних і середніх навчальних закладів має організовувати роботу із забезпечення наступності між освітніми установами без порушення наступних зв’язків у цілях і завданнях , змісті та методах, формах організації навчання та виховання, приділяючи належну увагу вимогам суспільства до якості освіти дітей відповідного віку.

12. Таран О. На роздоріжжі: дитячий садок чи школа? : (проблема освіти дітей 6-7 років) / О. Таран, О. Полякова // Дошкільне виховання. – 2015. – № 7. – С. 20–21.

Дитина перейшла до старшої групи дошкільного закладу. Чи означає це, що через рік вона буде у першому класі початкової школи? Нерідко батьки опиняються на роздоріжжі: до школи малюк іще  не «дозрів», а випускну групу вже закінчив. Де ж його місце? Значно побільшало родин, які прагнуть вберегти дітей від передчасних шкільних навантажень і залишають їх у дитячому садку. Які умови може створити дошкільний заклад для таких малят?Автори статті пропонують цю тему обговорювати на серпневих нарадах.

13. Уфімцева С. Наступність у творчому розвитку дошкільників і учнів початкових класів / С. Уфімцева // Початкова школа. – 2005. – № 12. – С. 39–42.

Автор статті знайомить з результатами дослідження фізичної, інтелектуальної та особистісної готовності дітей  до переходу з дошкільної ланки освіти в початкову і загальну.

14. Шелестова Л. Дитячий садок - школа: плавний перехід чи стрибок через прірву? / Л. Шелестова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 5. – С. 4–8.

Науковцями розроблено зміст дошкільної освіти, засвоєння якого забезпечує загальний розвиток дитини дошкільного віку і дає їй змогу без особливих труднощів здійснити перехід до шкільного життя. Тож якщо вихователь професійно виконує свої посадові обов’язки, докладаючи максимум зусиль для всебічного розвитку дитини і повсякчас долучає до цього процесу батьків, то перехід дитини до шкільного навчання не буде стресогенним чинником.