1. Булгакова Н. Наступність між дошкільною і початковою ланками / Н. Булгакова // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 2. – С. 52–53. Педагогічний колектив Донецької загальноосвітньої школи № 97 і дитячого закладу № 163 роблять усе можливе для того, щоб перехід дітей з дитячого садка до початкової школи був безстресовим і комфортним. У статті автори діляться досвідом такої роботи. |
|
2. Жовнєр С. Системний підхід до забезпечення наступності і перспективності між дошкільним закладом і школою : готуємо до навчання у школі/ С. Жовнєр, О. Бобро, Т. Погребняк // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. – № 4. – С. 16–33. Для забезпечення системи безперервного навчання і виховання, досягнення високої якості освіти дуже важливо створити сприятливі умови для переходу дитини від однієї освітньої ланки до іншої. В статті розглянуто співпрацю ДНЗ № 395 з багатопрофільною гімназією № 150 м. Донецька. |
|
3. Жовтовата Н. Я. Наступність між дошкільною та початковою ланками навчання / Н. Я. Жовтовата, Н. Г. Клопотенко // Початкове навчання та виховання. – 2015. – № 16–18. – С. 2–4. Мета початкової освіти : продовжити всебічний загальний розвиток дитини з урахуванням специфіки дошкільного виховання. Навчально-виховний процес має бути спрямований на становлення особистості дитини. Усі форми роботи з наступності створюють загальний сприятливий фон для розвитку дітей як у дошкільному навчальному закладі, так і в початковій школі. Наступність забезпечує органічне, природнє продовження розвитку, навчання та виховання. А пошук нових підходів до цього питання сприяє успішному розв’язанню завдань безперервної освіти. |
|
4. Захарчук О. Педагогічний аспект наступності / О. Захарчук // Директор школи. Україна. – 2007. – № 12. – С. 53–56. Проблема наступності між ступенями освіти стала особливо актуальною на сучасному етапі у зв’язку з переходом на новий зміст, структуру та термін навчання. Адже зміст кожної освітньої галузі впроваджується поетапно – початкова, основна, старша школа. Для кожного етапу розроблено базовий навчальний план, Державний стандарт і програми. Однак без вирішення проблем наступності при відборі змісту, організаційних форм і методів навчання може бути порушена цілісність шкільної освіти. Багато фахівців – психологів і педагогів в Україні та інших країнах вважають, що саме від способу розв’язання цієї проблеми значною мірою залежить доля всієї середньої освіти. |
|
5. Ковшар О. В. Забезпечення готовності до навчання та наступності в контексті організації передшкільної освіти / О. В. Ковшар // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. : наук. зап. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. – Рівне : РДГУ, 2012. – Вип. 4 (47). – С. 71–73. У статті автор визначає поняття наступності, окреслює поняття готовності до навчання дітей дошкільного віку, роль наступності в організації передшкільної освіти, розглядає готовність у соціальному, психологічному, інтелектуальному плані. |
|
6. Кожевников В. Наступність як загально-педагогічний закон / В. Кожевников // Рідна школа. – 2006. – № 9. – С. 22–24. Автор вважає, що педагогіка наступності має предметом дослідження розвиток педагогічної теорії і практики , вивчає і пояснює механізми усунення усього застарілого, традиційного, що не відповідає сучасним вимогам та введення на цій основі нового. Загальними механізмами наступності виступають раціоналізація, удосконалення, модернізація, реформування та ін. |
|
7. Крилевець М. П. Сучасні проблеми наступності дошкільної і початкової освіти / М. П. Крилевець // Постметодика. – 2009. – № 1. – С. 7–12. В статті розглянуто актуальну дидактичну проблему наступності між дошкільною і початковою ланками шкільної освіти. Розкрито наукові аспекти, методичні підходи до реалізації наступності в навчанні, спрямовані на усунення суперечності між завданнями початкової освіти і вимогами батьків до підготовки їхніх дітей. Теоретично обґрунтовано необхідність врахування віку шестилітньої дитини, стану її здоров’я при забезпеченні плавного переходу із дошкільного дитинства в початкову школу, адаптації до шкільного навчання. |
|
8. Курчатова А. Скоро до школи : (забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою) / А. Курчатова, С. Медведєва // Дошкільне виховання. – 2012. – № 8. – С. 23–25. Забезпечення наступності між дошкіллям та школою – спільне завдання вихователів, учителів та батьків, здійснювати яке вони мають в тісному тандемі, враховуючи педагогічний вплив одне одного й висуваючи до дітей єдині вимоги. Лише плідно взаємодіючи, вихователі зможуть успішно підготувати старших дошкільнят до шкільного життя, а вчителі забезпечать продовження освіти, а не починатимуть усе спочатку. Звісно, батьки мають бути активними учасниками цього процесу. Про засади і досвід організації такої продуктивної взаємодії педагогічних і батьківських колективів у забезпеченні наступності й неперервності освіти розповідають миколаївські педагоги А. Курчатова і С. Медведєва. |
|
9. Рожок Т. Забезпечення наступності між дошкільним навчальним закладом та початковою школою / Т. Рожок, В. Харматова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. –№ 8. – С. 43–47. Перехід дитини з дитячого садка у школу пов’язаний не лише із зміною середовища її розвитку, а й зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей. Одній дитині це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншій – вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку. Саме тому готувати дитину до школи слід, дотримуючись принципу наступності. |
|
10. Синекоп Л. Розвиваємо творчі здібності дітей у школі-дитячому садку / Л. Синекоп // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 5. – С. 9–12. Перехід дітей від одних педагогів до інших – складний момент для всіх його учасників. І саме педагоги мають подбати про те, щоб адаптація дошкільника до шкільного життя відбувалася якомога легше, шукати для цього різні педагогічні методи, розвивати й корегувати пізнавальні та комунікативні здібності дітей. |
|
11. Соловйов Ю. Наступність між ланками освіти: реалії та перспективи / Ю. Соловйов, О. Чернишов // Директор школи. Україна. – 2007. – № 8. – С. 36–42. Сучасні шляхи розв’язання проблеми наступності не завжди відповідають уявленням про самоцінність кожного періоду розвитку дитини, а процес виховання й навчання несистематично орієнтується на вікові особливості та можливості дітей. Для зміни ситуації автори рекомендують розглядати наступність як забезпечення безперервної освіти з урахуванням самоцінності певного віку, перспективність розвитку особистості. Адміністрація дошкільних і середніх навчальних закладів має організовувати роботу із забезпечення наступності між освітніми установами без порушення наступних зв’язків у цілях і завданнях , змісті та методах, формах організації навчання та виховання, приділяючи належну увагу вимогам суспільства до якості освіти дітей відповідного віку. |
|
12. Таран О. На роздоріжжі: дитячий садок чи школа? : (проблема освіти дітей 6-7 років) / О. Таран, О. Полякова // Дошкільне виховання. – 2015. – № 7. – С. 20–21. Дитина перейшла до старшої групи дошкільного закладу. Чи означає це, що через рік вона буде у першому класі початкової школи? Нерідко батьки опиняються на роздоріжжі: до школи малюк іще не «дозрів», а випускну групу вже закінчив. Де ж його місце? Значно побільшало родин, які прагнуть вберегти дітей від передчасних шкільних навантажень і залишають їх у дитячому садку. Які умови може створити дошкільний заклад для таких малят?Автори статті пропонують цю тему обговорювати на серпневих нарадах. |
|
13. Уфімцева С. Наступність у творчому розвитку дошкільників і учнів початкових класів / С. Уфімцева // Початкова школа. – 2005. – № 12. – С. 39–42. Автор статті знайомить з результатами дослідження фізичної, інтелектуальної та особистісної готовності дітей до переходу з дошкільної ланки освіти в початкову і загальну. |
|
14. Шелестова Л. Дитячий садок - школа: плавний перехід чи стрибок через прірву? / Л. Шелестова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 5. – С. 4–8. Науковцями розроблено зміст дошкільної освіти, засвоєння якого забезпечує загальний розвиток дитини дошкільного віку і дає їй змогу без особливих труднощів здійснити перехід до шкільного життя. Тож якщо вихователь професійно виконує свої посадові обов’язки, докладаючи максимум зусиль для всебічного розвитку дитини і повсякчас долучає до цього процесу батьків, то перехід дитини до шкільного навчання не буде стресогенним чинником. |