«…Виховуючи підростаюче покоління,

 педагог бере найактивнішу участь у

 творенні майбутнього свого народу…»
Григорій Ващенко

Григорій Григорович Ващенко (1878-1967) – один із творців української освітньо-виховної системи. Народився на Полтавщині, отримав духовну освіту (Духовна Академія у м. Москва). До революції вчителював у різних середніх навчальних закладах України і Росії, більшою мірою – на Полтавщині. Революція в Росії і створення Центральної Ради в Україні надихнули педагога-патріота на активну роботу з підготовки педагогічних кадрів для українського шкільництва – він працює лектором на курсах перепідготовки вчителів у м. Полтава. У 1917 році Г. Ващенко викладав у Полтавському вчительському інституті. З 1918 року – доцент в Українському Полтавському університеті, що згодом став педагогічним, а з 1927 року – професор і керівник кафедри педагогіки в цьому ж навчальному закладі. Тут він написав підручник для студентів-педагогів "Загальні методи навчання" (1928 р.), що став головним твором педагога. У 1933 році Г. Ващенка звинуватили у буржуазному націоналізмі, книгу було вилучено з усіх бібліотек, а його самого звільнили з інституту.

У роки німецької окупації він перебував у м. Полтава, а після війни разом з родиною емігрував до Німеччини у м. Мюнхен (американська окупаційна зона). Там став професором і завідувачем кафедри педагогіки в загальновідомому Українському Вільному Університеті, а згодом – ректором Української Богословської Академії.

Г. Ващенко є творцем української національної педагогіки, яка відповідає духовності українського народу, його історичній місії і потребам державного будівництва України. Цьому передувала кропітка довготривала, понад 30 років, робота з вивчення історії світових педагогічних систем, зарубіжного та вітчизняного педагогічного досвіду. Результатом стала велика, видана у м. Мюнхен в 4-х частинах, праця (1949 р.), яка й зараз використовується для лекцій з педагогіки в Українському Вільному Університеті. Початком цієї праці став підручник "Загальні методи навчання", до якого були дописані дидактичні роботи: "Система освіти в самостійній Україні", "Система навчання", "Організаційні форми навчання". Далі роботи з проблем виховання: "Виховний ідеал", "Виховна роль мистецтва", "Засади естетичного виховання", "Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру". 

Глибоко вивчивши історію та педагогічний досвід українського народу, Г. Ващенко запозичив все найкраще і створив у творі "Виховний ідеал" яскравий образ виховного ідеалу української людини. Цей ідеал побудований на двох головних принципах: християнської моралі та української духовності, і спрямований на службу Богові та Україні. Християнська мораль ставить в основу виховання загальнолюдські вартості: закон творення добра і боротьби зі злом, пошук правди і побудова справедливого суспільства, що спирається на закони краси і любові. Українська духовність відображає національні цінності, які виплекані упродовж віків і входять до традицій українського народу. Це все те, що найбільше відповідає психології народу і його призначенню: українська гостинність, замилування красою, мистецька творчість, схильність до музики, співу і танців, побут українців з його вірністю в коханні тощо. Національні цінності зафіксовані та відображаються у пісенному фонді, у звичаях українського народу, в його мистецтві, у творах кращих українських митців і письменників, у християнській вірі й історичному минулому. Для створення українського виховного ідеалу, на думку Г. Ващенка, треба відтворити історичне минуле свого народу з його культурними скарбами, а також зачерпнути зі скарбниць інших народів найкраще те, що відповідає нашій духовності.

Григорія Ващенка називають творцем української національної системи освіти. Він відзначав, що за період більшовицької влади національні риси зазнали великого ушкодження і їх треба відновити. У своїй праці "Проект системи освіти в самостійній Україні" він подає викладки, які пропонує вважати вихідними у справі реальної розбудови національної системи освіти. Її головними елементами Г. Ващенко назвав: ідеалістичне світосприймання, яке виключає більшовизм з його матеріалізмом і атеїзмом; християнську мораль як основу родини і здорового суспільства; високий рівень педагогічних наук; організацію педагогічних досліджень і розбудову дослідних педагогічних станцій та лабораторій; видання педагогічних творів, шкільних підручників й іншої літератури для молоді. Невід’ємною частиною національної системи освіти Г. Ващенко називає родинне виховання, що обумовлює необхідність психологічних і педагогічних знань для батьків.

 В рамках діяльності «Центру психолого-педагогічної інформації» наукова бібліотека Рівненського державного гуманітарного університету пропонує своїм користувачам віртуальну виставку із серії «Класики педагогіки»: «Видатний педагог національного відродження України» (Григорій Григорович Ващенко (1878-1967)).

Виставка презентує видання, які надійшли до фондів наукової бібліотеки РДГУ і містить наступні розділи:

1. Праці Г. Г. Ващенка;

2. Провідні ідеї Г. Г. Ващенка в сучасній педагогічній практиці;

3. Г. Г. Ващенко про національне виховання української молоді;

4. Сторінками життя та творчої діяльності Г. Г. Ващенка;

5. Інтернет-посилання.

Звертаємо увагу користувачів на можливість доступу до деяких первинних документів. Посилання на них знаходяться в кінці анотації у вигляді гіпертексту.