Він дивився у майбутнє :
Й. Г. Песталоцці про мистецтво виховання

«Щоб змінити людей, їх потрібно любити.

 Вплив на них пропорційний любові до них»

«…Учитель стає на місце кращого батька, кращої матері.

Він підхоплює з їхніх рук нитку виховання в тому місці,

 де вони вже не у змозі продовжувати»

Й. Г. Песталоцці

Швейцарський педагог-демократ, один з основоположників дидактики початкового навчання Йоганн Генріх Песталоцці народився 1746 року в м. Цюрих (Швейцарія) в родині лікаря. Навчався Й. Песталоцці у початковій (німецькій), середній (латинській) та вищій школі - т. зв. Каролінському колегіумі - на філосовському та філологічному факультетах. У студентські роки Й. Песталоцці перебував під впливом творів Ж.-Ж. Руссо. На формування світогляду молодого Й. Песталоцці мали вплив також викладачі Каролінського колегіуму - історик Яків Бодмер і лінгвіст-літератор Йоганн Брейтінгер.

У 1769 році Й. Песталоцці придбав невелику садибу, назвавши її Нейгоф,  недалеко від м. Цюрих і там разом із дружиною Анною відкрив "Установу для бідних" (1774–1780рр.) - школу інтернатного типу для дітей селян, в якій намагався поєднати навчання з продуктивною працею. Головну роль у здійсненні своїх соціальних задумів він надавав вихованню, вважаючи, що виховання повинно дати дітям з народу хорошу трудову підготовку, розвиваючи їх фізично і духовно. Виховання потрібно починати від народження. Й. Песталоцці зазначав : "Година народження дитини є першою годиною її виховання". Воно повинно бути природовідповідним, а розумові, моральні і фізичні сили потрібно розвивати у тісному взаємозв'язку - це вимога гармонійного розвитку, елементарної освіти.

У 1798 році Й. Песталоцці відкрив притулок для дітей-сиріт у м.Станці (Швейцарія). З 1799 р. до 1804 р. він керував Бургдорфським, а з 1804 р. до 1825 р. – Івердонським педагогічними інститутами (Швейцарія), де навчалась молодь із Швейцарії, Франції, Англії, Німеччини, Італії, Іспанії, Росії та інших країн. Також Й. Песталоцці продовжував досліди спрощеного навчання, розпочаті ще у м. Станці, поставивши завдання встановити такі методи, за допомогою яких кожна мати могла б легко навчати своїх дітей. При Івердонському інституті працював постійний педагогічний семінар, де щороку 30-40 чоловік діставали теоретичну та практичну підготовку для педагогічної діяльності. У 1825 році цей інститут було закрито, і Й. Песталоцці повернувся в садибу Нейгоф (недалеко від м. Цюрих, Швейцарія).

Свій багатий досвід виховання і навчання дітей Й. Песталоцці узагальнив у таких творах, як  "Лінгард і Гертруда", "Крістоф і Ельза", "Лист до друга про перебування в Станці", "Як Гертруда вчить своїх дітей", "Лебедина пісня" та інших.

Помер Й. Г. Песталоцці у 1827 році.

Найбільшим внеском Й. Песталоцці в дидактику є його ідеї розвиваючого навчання. Головною метою навчання він вважав пробудження розуму дітей до активної діяльності, розвиток їх пізнавальних здібностей, формування в них уміння логічно мислити і коротко висловлювати словами суть засвоєних понять. Для цього він розробив систему вправ із метою озброєння учнів знаннями. Й. Песталоцці критикував сучасну школу за зубріння, яке притупляє духовні сили дітей. Розумовий елементарний розвиток, за Песталоцці, полягає в тому, щоб діти переходили від вражень про зовнішній світ до ясного уявлення і чітких понять. Розглядаючи чуттєве сприймання навколишнього світу як вихідний момент пізнання, Й. Песталоцці надавав великого значення наочності в навчанні. Він писав, що в дітей потрібно розвивати спостережливість, формувати вміння порівнювати предмети, виявляти спільні й відмінні ознаки, їх співвідношення. Число, форма і слово - вихідний момент усякого навчання.

Й. Песталоцці створив просту методику початкового навчання дітей вимірюванню, малюванню і письму, якою могли оволодіти не лише вчителі, але й кожна мати-селянка для занять зі своєю дитиною. Він запропонував ввести у школі елементарну гімнастику, вважав трудову елементарну освіту невід'ємною частиною свого методу. Як педагог-гуманіст він пропонував сучасну, в той час, професійну підготовку молоді пов'язати із загальною метою виховання — "формуванням справжньої людяності". Й. Песталоцці рекомендував спеціальну гімнастику, яка б готувала молодь до індустрії. Моральне виховання необхідно починати з перших днів життя дитини в сім'ї, де велика роль належить вправам у моральних вчинках. Громадські виховні заклади він будував на зразок сім'ї, на засадах щирої любові вчителя до дітей і бережливого ставлення до них.

Незважаючи на класову та історичну обмеженість поглядів Й. Песталоцці, його полум'яна любов до дітей та педагогічна система мали великий вплив на формування педагогічних поглядів його сучасників і наступних поколінь видатних педагогів.

«Все для інших, нічого для себе» - слова, написані на пам’ятнику Йоганна Генріха Песталоцці, є найкращою характеристикою його педагогічної діяльності. 

В рамках діяльності «Центру психолого-педагогічної інформації» наукова бібліотека Рівненського державного гуманітарного університету пропонує своїм користувачам віртуальну виставку із серії «Класики педагогіки»: «Він дивився у майбутнє : Й. Г. Песталоцці про мистецтво виховання».

Виставка презентує видання, які знаходяться у фондах наукової бібліотеки РДГУ і містить наступні розділи:

1. Праці Йоганна Генріха Песталоцці;

2. Провідні ідеї Й. Г. Песталоцці в сучасній педагогічній практиці;

3. Й. Г. Песталоцці про розвиток і виховання дитини;

4. Життєвий шлях Й. Г. Песталоцці.