«Життя віддане дітям» (Януш Корчак (1878–1942))
Киплинг
Шаблоны joomla

Друк

«Життя віддане дітям»

Януш Корчак (1878–1942)

 

korczak1

«Щоб змінити світ, потрібно змінити виховання»

Януш Корчак

Януш Корчак (1878–1942) – один із найбільших інтелектуальних та моральних авторитетів XX століття, ім’я якого стало символом висоти духу, мудрості, справді героїчної любові до дітей. Його вважають одним із засновників руху по захисту прав дитини та предтечею сучасної педагогіки, людиною, що вплинула на світогляд багатьох поколінь. Януш Корчак, людина із безмежно великим серцем, усе життя присвятив вихованню дітей. Він відмовився рятувати своє життя і загинув у концтаборі, увійшовши у газову камеру разом зі своїми вихованцями.

Народився Януш Корчак 22 липня 1878 року у Варшаві, в сім’ї відомого адвоката Гольдшміта. Батьки назвали свого сина Генріком. Та через двадцять років, надсилаючи на конкурс газети «Кур’єр Варшавський» свою першу п’єсу, юний Генрік Гольдшміт надумав узяти собі літературний псевдонім – Януш Корчак, за ім’ям героя однієї з книг польського прозаїка Ю. Крашевського. Відтоді під цим ім’ям Януша Корчака виходять у світ казки, повісті й педагогічні праці, а самовіддане життя для дітей і героїчна смерть прославили його в усьому світі.

Син заможних батьків, Януш Корчак, дуже рано зіткнувся з горем і труднощами. Коли хлопчикові минуло одинадцять років, помер його батько. Сім’я швидко зубожіла, довелося відмовитись від багатої квартири, від прислуги й переселитися у бідний район Варшави. Ще школярем він став опікуном матері й сестри, однак він успішно закінчив школу і вступив до медичного інституту. Гроші на навчання заробляв репетиторством.

Закінчивши 1903 року медичний інститут, Януш Корчак працював лікарем-педіатром. З бідних пацієнтів Корчак грошей не брав, навіть сам купував їм ліки. Становище знедолених дітей хвилювало його особливо. Саме про безпритульних дітей розповів він у своїй першій повісті «Діти вулиці».

Діяльність вихователя Януш Корчак почав з роботи в бібліотеці Благодійного товариства. У 1907 і 1908 рр. працював у літніх дитячих колоніях, де основним контингентом були сироти й діти з бідних єврейських родин. Саме тоді Корчак визначив свою головну професію і місію – вихователь і педагог. Корчаку дуже боліло, що в світі є бідні й багаті, і 1912 року він зрештою відкрив притулок для дітей-сиріт – «Будинок сиріт», який проіснував аж до окупації Варшави гітлерівцями.

Однак, коли почалася Перша світова війна, лікаря Корчака мобілізували на фронт ординатором польового госпіталю. Чотири роки Корчак поневірявся дорогами війни. Навесні 1917 р., у часи воєнного лихоліття, Януш Корчак приїхав на Україну, зокрема до Києва, де, крім діяльності військового лікаря, він опікувався створенням і відкриттям сирітського притулку для польських та українських дітей.

Януш Корчак пробув у Києві майже рік. Мешкав у підвальній кімнатці на вулиці Інститутській. Саме тут він писатиме свою найзнаменитішу педагогічну книжку «Як любити дітей». Це своєрідний підручник для батьків, у якому Корчак пояснював, як належить виховувати дітей.

А у Варшаві на Януша Корчака чекав «Будинок сиріт», на горищі якого містилася його скромна кімнатка. Там він мешкав протягом двадцяти п’яти років. У «Будинку сиріт» були свої закони, тут навіть існував дитячий парламент. Був у притулку і дитячий суд, який мав захищати тихих і добросовісних дітей – щоб їх не ображали сильніші, і працьовитих – щоб їм не заважали ледарі. Товариський суд у дев’яти випадках з десяти виправдовував винних: зрозуміти й пробачити – такий був його лейтмотив. Розповідали, що найсуворіший вирок суду – це посидіти кілька хвилин на шафі.

Януш Корчак вигадував для своїх вихованців «дорослі» справи. Так, наприклад, він створив першу в світі дитячу газету «Малий огляд». У газети була справжня редакція з друкарськими машинками й десятком телефонів. Кореспондентами були діти з притулку, які бігали Варшавою, збираючи новини. Старші, хто вже писав грамотно, отримували гонорари, адже газету продавали, і в неї було чимало передплатників. Молодших теж не ображали. Ті невеликі зарплати, які нараховували юним журналістам, клали до спільного гаманця, а потім на них гуртом ходили в кіно. Читачам подобалося, як по-дитячому просто газета пропонувала подивитися на дорослі проблеми.

Досвід своєї практичної роботи з дітьми Януш Корчак описував і аналізував у книгах. Найвідоміші з них – «Право дитини на повагу» (1929), «Жартівлива педагогіка» (1939), «Банкрутство маленького Джека» (1924), «Коли я знову стану маленьким» (1925) та інші. Особливе місце серед книжок Януша Корчака посідає дилогія «Король Мацюсь Перший» та «Мацюсь на безлюдному острові» (1923). Цей шедевр приніс Корчакові світову славу і зайняв достойне місце серед найкращих філософських казок світу. Під псевдонімом "Старий Доктор" Корчак виступав з виховними бесідами на радіо.

У Європі назрівала Друга світова війна. У сусідній з Польщею Німеччині до влади прийшли нацисти, які поділили людство на кілька сортів і намагалися переконували: одні мають керувати світом, другі на них мають працювати, а третіх треба взагалі знищити. Німецькі нацисти вважали, що найкращими правителями можуть бути лише вони. 

Починаючи з 1938 року, німецькі солдати одну за одною захоплювали сусідні країни. Коли Гітлер увірвався до Польші й окупував Варшаву, Януш Корчак залишився зі своїми вихованцями у «Будинку сиріт». Усім євреям звеліли пошити пов’язки з шестикутними зірками Давида, а згодом переселили їх у гетто – огороджений триметровим цегляним парканом район міста. Виходити з нього заборонялося.

1940 року німці заарештували Януша Корчака, який принципово не носив «міченої» пов’язки, але його викупили колишні вихованці. У всесвітньо відомого письменника була можливість виїхати з Польщі, але Януш Корчак знову повернувся у «Будинок сиріт», який на той час уже переселили на територію варшавського гетто.

6 серпня 1942 р. за наказом гітлерівців вихованці Корчакового сиротинця вирушили у табори смерті. Корчак ішов попереду, тримаючи за руки хлопчика й дівчинку, а над дитячим строєм розвивався зелений прапор Мацюся. Так вони й прийшли на Умшлагплац. Тут на них чекав поїзд, що мав вивезти їх у фашистський табір знищення – Треблінку. 8 серпня 1942 року Януш Корчак разом з дітьми увійшов до газової камери концтабору. На місці смерті Корчака в Треблінці стоїть великий камінь. На ньому короткий напис: «Януш Корчак і діти».

Літературна і наукова-педагогічна спадщина Януша Корчака – вагомий внесок у світову культуру. Весь творчий доробок Корчака, зібраний і виданий до сьогодні, складає близько восьми томів літературних творів та науково-педагогічних праць.

Наукова бібліотека Рівненського державного гуманітарного університету пропонує користувачам віртуальну виставку літератури серії «Класики педагогіки» «Життя віддане дітям» Януш Корчак (1878-1942). Виставка висвітлює видання з фондів наукової бібліотеки РДГУ, серед яких праці Януша Корчака, література про його життя, діяльність, педагогічну спадщину. Віртуальна виставка складається з наступних розділів:

1. Праці видатного польського педагога Я. Корчака

2. Януш Корчак та його педагогічна система

3. Проблеми виховання дитини у педагогічній спадщині Я. Корчака

4. Життєвий шлях та педагогічна діяльність Януша Корчака

5.  Інтернет – відеоматеріали

Онлайн-бібліотека видавництва "Центру учбової літератури"

slogan1

Логін для доступу: rshu

Пароль для доступу: 226044

Доступ здійснюється з комп'ютерів, встановлених у приміщеннях наукової бібліотеки та навчальних корпусах РДГУ.

 

Наші відвідувачі

53026
СьогодніСьогодні137
ВчораВчора238
На цьому тижніНа цьому тижні955
В цьому місяціВ цьому місяці4749
ВсьогоВсього53026
Statistik created: 2019-08-23T10:15:51+03:00
194.44.245.20