Українська книга з добрих рук

    Книги – морська глибина,
    Хто в них пірна аж до дна,
    Той, хоч і труду мав досить,
    Дивнії перли виносить.

    Іван Франко

1. Береза Ю. П. Трофеї чи жертви? : гумор і сатира / Ю. П. Береза. – Рівне : [ПП ДМ], 2012. – 460 с.

"Трофеї чи жертви?" – книга гумору й сатири українського письменника, лауреата премії імені Остапа Вишні, Юрія Берези, назву якій дав один із вміщених у ній афоризмів. Персонажів дотепних і дошкульних творів читач легко впізнає, оскільки взяті вони із нашого непростого і часто дивакуватого життя.

У романі «ОТ Я ВСЯ – Я СВЯТО, або Віхола лохів» діє два покоління героїв: старше – славні «шістдесятники», колишній в ’язень ГУЛАГу, що повернувся з Колими, соратник Василя Стуса, політзек Григорій (Гріг), поет Микола Вінграновський. І молодше – сорокалітні інтелегенти – Теофіл, Доцик, Юрко Юродивий, а ще аспірантка Марина. Кожен з них по-свєму бере участь у новітній неоднозначній історії України, включаючи Помаранчеву революцію. Екзистійність по-українськи, помножена на неймовірну любовно-кримінальну історію, що визріває на Байковому цвинтарі, де працюють гробокопачами вчені-нонконформісти і де паралельно зароджується нова література, - ось головні вузли роману.

Процес читання «Маріупольського процесу» був би легким (з огляду на стиль твору), якби не серйозність явищ, про які в ньому йдеться. Тому читачам може бути важко читати цю книгу, як важко буває читати звіти з фронту: за кожним рядком: страждання. Роман цей доповнює наші знання про війну і про українців на війні й породжує знання, що страждання минуть, а українці і Україна будуть.
У цьому романі — усе як на війні: втрати, біль, знову втрати... Батальні сцени і мирне життя, любов і ненависть, брехня і правда. Це наче путівник шляхами війни, де кожна деталь важлива і кожен крок убік — великий ризик.

Роман, в якому вибагливо переплетені містика у стилі Кінга та глибокий психологізм Дашвар. Єва зробила все, щоб стати закінченим стервом. Вона живе лише для власного задоволення. Єдине, що не вписується в стиль її життя — сни. Щоночі до неї приходить таємничий Ловець Снів і умовляє стрибнути з даху. Та сліди від його пальців залишаються і після пробудження Єви.
Тільки смерть і «воскресіння» дозволяють зрозуміти, чому її теперішнє життя стало беззмістовним — колись вона була іншою, палко кохала. Але рідна мати зробила все, щоб розлучити її з коханим. Він не пережив тої втрати... Тепер Єва повинна спокутувати цей гріх.

У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше — палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить… Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній Каті? Чим завершаться поневіряння нової Лоліти? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі? Всевишній знає правду і не покине невинну душу на поталу юрбі.

Молода німкеня Марта вважала свого діда трагічно загиблим 1943 року – і помилялася. І тепер старий, що насправді доживав свій вік у божевільні, перевернув її власне життя догори дригом. Марта так пишалася своїм корінням, а отримала діда-нациста, якого понад 60 років ховали від рідні, аж доки не поховали зовсім. Дівчина вирішує, що її минулому потрібен адвокат, і вирушає шукати докази маршрутом Берлін-Житомир. Хай там що вона шукатиме у відлунні Другої світової війни, знайде вона ключик до дверей власного майбутнього…

В книгу увійшли дві повісті: «Дружини привидів» та «Комуна».
Чоловіки цих жінок загинули, знешкоджуючи радіоактивну пожежу і запобігши таким чином світовій війні. Але згодом на території колишньої ворожої держави з’являються їхні «фантоми-відбитки» Вдови героїв їдуть туди, щоб зустрітись з коханими. Приїхздить сюди і Віка Марченко, яка має свою таємницю.
У другій повісті збірки, «Комуна», подано, на перший погляд абсурдний, проте чітко регламентований світ. Тут у спеціальних комунах ізолюють кожного, хто має будь-яке відхилення від «соціальної норми», аби полегшити життя нормальним, пересічним людям.

Текст роману – це справжній букет сюжетних ліній. Все починається з опису ідеальної родини Франсиса – успішного піарника та красеня, про якого мріє кожна жінка – й некрасивої, повнуватої, але люблячої та хазяйновитої Марші. Потім автор перемикається на образ Лари Штиль – провінційної дівчини, котра приїхала, щоб підкорити столицю в якості акторки, але стала журналісткою у бульварному виданні третього сорту.

Події відбуваються у неописаній країні, у більш-менш сучасному часі. Герой, Влад Палаш, вже хлопчиком знаходить у собі дивовижне уміння прив'язування до себе — ніби ланцюгом — інших людей. Ці здібності є результатом довготривалого перебування у компанії хлопця. Коли Влад раптово покидає своє місто, всі його найближчі і родина хворіють, а навіть і вмирають. Влад обирає самотність, починає писати повісті для дітей, а у його житті з'являється жінка, що володіє такими самими уміннями, але використовує для досягнення своїх власних, корисливих цілей. Як закінчиться таке протистояння?Хто зуміє без втрат перейти Долину Совісті.

Сергій Жадан (народився 1974 р.) — поет, прозаїк, перекладач, есеїст, організатор літературних фестивалів, рок-концертів, театралізованих перформансів та акцій громадянської непокори. Автор кількох книжок віршів та прози. Живе і працює в Харкові. В цій книзі все, що ти хотів дізнатись про соціалістичний реалізм, але не мав у кого спитати. Вона для тих, хто бореться з системою за допомогою власних шкідливих звичок. «Депеш Мод», «Цитатник», «Аnarchy in the UKR» та «Гімн демократичної молоді» — вперше під однією обкладинкою.

Цікавість цієї збірки полягає в тому, що вона розповідає саме про наше з вами життя, а не про те, що відбувається десь далеко звідси. У книзі показуються знакові події всієї держави через історії конкретних людей.
Знайомлячись із публіцистикою різних років, читач зможе простежити життя України, Поділля на зламі ХХ-ХХІ сторіч. В прозових творах – оповіданнях та повісті – відбиваються будні наших сучасників.

Класика епатажу і скандалу від популярної авторки! Книга включає в себе повісті «Планета Тьолок» і «Привиди моєї школи». Весела і водночас сумна казка про життя сучасних «принцес» вражає непередбачуваним фіналом. В смішних і філософських історійках ви побачите сучасне життя таким, як воно є.

Любов і піраньї  —  автобіографічна книга мандрівника  і письменника  Максима Кідрука про його подорож до Бразилії. Після сварки зі своєю дівчиною автор напідпитку зі своїм другом вирішують їхати до Бразилії. Незважаючи ні на що, автор таки потрапляє до Бразилії, де його очікують різні пригоди. Роман детально описує деталі мандрівки Максима Кідрука, є кольорова вкладка із фотографіями автора.

Є мрії прості та буденні. Є мрії химерні та незвичайні. Останні, як правило, дуже рідко і лише завдяки чималим зусиллям стають реальністю. Ця книга т про одну з таких мрій на ім’я Мексика. Утім це не звичайна історія про далеку латиноамериканську країну. Це не туристичний путівник чи збірка порад для самотніх мандрівців. Ця розповідь - про велику Мрію, зухвалу та абсурдну, яка на перший погляд здавалась нездійсненною, але яка врешті решт, завдяки безладній суміші віри та впертості, втілилась у життя. «Мексиканські хроніки» - захоплююча розповідь про те, як молодий українець, йдучи за безумним покликом серця, рвонув на інший континент за дванадцять тисяч кілометрів від дому і наодинці пройшов Мексиканські Сполучені Штати від Тихого океану на заході до Карибського моря на сході.

«Твердиня» - другий трилер та восьма художня книга українського письменника й мандрівника Макса Кідрука. Роман написаний у жанрі психотрилер. Одного з головних героїв автор змалював з себе. Компанія з п'ятьох студентів Королівського технологічного університетту Стокгольма, яка складається з українця Левка Бартоша (Лео), росіянина Семена Твардовського (Сьоми), американця Ґрема Келлі, чеха Яна Фідлера та японки Сатомі Хігенорі, не може вирішити куди податись їм на канікулах. Почувши суперечку Лео і Сьоми в пабі Стокгольму, старий художник Ґуннар Іверс, запрошує хлопців до себе додому, де хвилюючись і поспішаючи, розповідає про цивілізацію інків , про руїни, які деякими істориками випадково приписуються цій цивілізації, і котрі за своєю технологічністю ніяк не могли бути побудовані ними. Художник також переповідає легенду про загублене місто Паїтіті, показує розмиту фотографію невідомих руїн у сельві та дає карту, намальовану від руки і яка нібито веде до того місця.Після деяких вагань хлопці вирішують податися на пошуки інкської твердині.

Хлопець пише дівчині вірші. Вони по-своєму зворушливі та наївні. Але ця дівчина - не Муза. Та й автор віршів - не Поет, а небезпечний, жорстокий убивця. Він - Богдан Баглай, засуджений довічно. Вона - Олена Суржа, телевізійна журналістка, яка знімає про нього фільм. Лише Олені та ще колишньому оперу Максу Глоду відомо: кожне поетичне послання від убивці наближає дівчину до фатального кінця. Порятунку нема: Баглай, мов отруйна змія, знайде шпаринку навіть у міцних тюремних мурах...

"Червоний" – це історичний роман про події в Україні після Другої світової війни – кінець 40-х років. Дія у творі розгортається на Західній Україні у час, коли там діяли українські повстанці, а також у радянських концтаборах у Сибіру. Роман було написано за 2,5 місяці. Спочатку було створено кінець, а потім початок.Для написання твору автор користувався мемуарами повстанців, публікаціями українських істориків.

Андрій Іванович Кондратюк - сучасний український письменник, прозаїк, лiтературознавець. Народився на хуторі Страже Березнівського району, Рівненської області. Автор роману "Важке прозрiння", упорядник тематичних збiрникiв про природу "Лiсова скринька" та "Уклiн землi". Лауреат лiтературной премiї "Благовiст".
До нової книжки письменника входять "Новели нашого хутора", повiстi й оповiдання. Довколишнiй свiт у творах автора повен поетичних знакiв, якi у своiй повсякчаснiй пульсацiї випромiнюють у людську душу високи з'яви краси джерела благiсних станiв навколишньої гармонiї. На жаль, унаслiдок суспiльно-полiтичних умов та людської дiяльностi цi поетичнi знаки розхитуються i руйнуються, кладучи у душу людини, передусiм у душу митця, вiдчуття незахищенностi й дисгармонії.

Записки українського самашедшого - перший прозовий роман Ліни Костенко. Він написаний від імені 35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної інформації і тотального відчуження він - заручник світових абсурдів - прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.

«Мадонна Перехресть» – це справжнє одкровення. Сповідь людини, що багато пережила, багато побачила , це невимовна туга серця, яке болить за втраченим щастям, але читача вона просить не сумувати, а зупинитися і зрозуміти, що життя – швидкоплинне.
Не варто навіть говорити про те, що мова цієї книжки вишукана й барвиста. Ліна Василівна завжди знаходила слова, в яких розкривалося все її «українське» єство. Виплекані барвисті мелодії чарують слух своєю витонченістю. Синонімічні ряди, влучні метафори, тонко підібрані порівняння – в усьому відчувається рука майстра. Ця книга – її одкровення. Ще ніколи і нікому вона не відкривала таємниць і подробиць своє особистості. Тільки вона так уміє: лише одна строфа, а в ній усе її велике серце… Це глибока поезія. Поезія, яка западає в душу, залишаючи там, подібно до комети, гарячі відбитки…

Видання містить вибрані твори з чотирьох збірок Ліни Костенко, опублікованих післі 1973 року: «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур»(1987) та вибране (1989) українською та англійською мовами. Книга, як і всі інші збірки вибраних творів відображає особисті смаки та уподобання упорядника.

22. Костенко. Л. В. Триста поезій : вибране / Л. В. Костенко. – [К.] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2013]. – 415 с. – (Українська Поетична Антологія).

Ліна Костенко — талант багатогранний і незабутній. Кожна її поезія — це філософський роздум про вічні категорії, це урок молодим, це сповідь. Поринаючи в чарівний світ її творчості, ми виносимо для себе справжні дорогоцінності авторської мудрості, вивчаємо життя людини, бо авторка вся — у своїх творах, вона не приховує нічого від своїх читачів. Їй огидні користолюбство, пристосуванство, ницість, духовне рабство, вона прагне високого польоту в "час орлів" До книги «Триста поезій» Ліни Костенко — улюбленої української поетеси кінця другого–початку третього тисячоліття — увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.

«Неймовірна Історія правління Хлорофітума Першого» – це фантастичний світ із міцним підґрунтям українського соціально-культурного контексту. Дія оповідань розгортається в оточеннi, про яке хтось сказав, що його зроблено з брудної та липкої матерії, проте в книжці повсякденність стає низкою епіфанії, миттєвих захоплень міським краєвидом.Зібрані у книжці оповідання належать до різних жанрів, серед яких казки («Соломія і миртовий садок»), пригодницькі романи у стилі магічного реалізму («Зміни у розкладі»), театр абсурду («Пошики (хороша динамічна п’єса за мотивами тексту “Собор” О. Гончара»)). Деякі історії – це прозове хоку («Тумбочка і зима» та «Джон і правий крайній сеґмент»). «Інтермедію» про Ахмада, Ахмета та Махмута ніби вирізано з «Театру Зеленого Гусака» польського поета Констатія Ільдефонса Ґалчинського.

Чому на відомому портреті князь Василь Костянтинович Острозький зображений не із символом влади, а з грошима у руках? Цю загадку не можуть відгадати дослідники. Свою несподівану версію подає Петро Кралюк у романі. Перед очима читачів проходять шість останніх днів життя можновладця, коли художник малює його портрет. За цей час князь, який став своєрідною людиною-епохою, пригадує найяскравіші епізоди свого життя. Написаний на основі документальних матеріалів, роман розрахований на широке коло читачів.

Кожен, хто захоче прочитати ці твори («Торбинку потіхи маленьким для втіхи», як говорив поет), зануриться у неповторно багатий і образний всесвіт дитячих здивувань, захоплень, переконань і відкриттів, бо справжнє пізнання саме з цього починається, особливо якщо провідником стає митець, який ніколи не забуває, що – родом з Дитинства, і який тепер ніколи не старітиме, як і ці веселі гуморинки.

Роман «Соло для Соломії» Володимира Лиса можна назвати кращою в історії сучасної вітчизняної літератури родинною сагою. Це єдиний за останній час приклад тексту, в якому змальовано зміну часів, режимів, звичаїв, української самоідентифікації крізь призму життя кількох поколінь з однієї сім’ї. І хоча ключова постать твору одна – Соломія Рощук, про життя якої від народження до старості розповідає автор, її доля невід’ємна від біографій своїх родичів. А тому є живим дзеркалом, у якому відображається численна родова гілка.

Via Combusta, або Випалений шлях — молодіжний, містично-фантастичний роман української письменниці з Криму. Виданий у видавництві "Країна мрій" в 2010 році. Дипломант конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс "Коронація слова - 2009". Дія роману розгортається до подій описаних у попередньому романі "Фіолетові діти".
Невідомі прямо на вулиці ловлять двох друзів: Шулю та Арсенія. Запхнувши в машину їх везуть до аеропорту. Хлопці намагаються втекти, але безрезультатно. Згодом, друзі опиняються в горах за кордоном, в таємничій школі, яка більше скидається на табір підготовки солдат. Тут Арсеній дізнається, що він має великий потенціал. Його включають до класу так званої "еліти", а Шулю в інший клас нижчих за можливостями дітей.

"Кулінарні фіґлі" - це доповнений та перероблений "Фуршет", що вже відомий читачеві. Книга вийшла в унікальному оформленні відомого українського художника Сергія Іванова. Це здоровий гумор і міні-енциклопедія сімейного життя самодостатньої жінки, яка знає, що сміх і смачна кухня уміють підтримати здоровий дух у тілі людини так само, як нехитрі знання неписаних законів і народних звичаїв, свого і чужого минулого. Книжку можна використовувати не лише для читання, але й застосувати надані рецепти у власній кулінарній практиці. Усі подані в книзі рецепти - правдиві, недорогі і розраховані на щоденну сімейну кухню.

Найвідоміший і найпопулярніший роман Марії Матіос «Солодка Даруся» справедливо назвали «трагедією, адекватною історії XXстоліття», а саму Дарусю — «образом майже біблійним». У цій драмі «на три життя» немає нічого однозначного: ні персонажів, ні обставин, ні розв'язки. В романі немає епохальних людей чи подій, позитивних чи негативних героїв, але, як стверджує критика, «коли читаєш цю книгу, болить серце». Саме сімейна сага, чим насправді є «Солодка Даруся», витворює правдивий дух минулої епохи, «родимі знаки» якої дотепер заважають частині сучасного суспільства сприймати українську історію без купюр, цензури й дратівливості. Але катарсисами такого звучання, які пропонує Марія Матіос у цьому романі, вимірюється сутність людських поривань, страждань, справжньої любові, а також людської природи загалом.

Упродовж усього життя людину поборюють пристрасті. Та надходить мить - і чуттєва людина навіть у пристрасті стає філософом.
Таким є лейтмотив ранніх творів Марії Матіос, представлених у книзі «Чотири пори життя».

Повість не є власне історичним текстом, а радше пригодницьким твором на історичну тематику. І якщо дивитися об’єктивно, то зазначений твір нічим не гірший за свої далекі зарубіжні аналоги: та сама легкість викладу, такі самі карколомні повороти сюжету, нереальні пригоди, пунктиром позначена любовна лінія… Просто декорації інші – Русь ХІІ ст. і Близький Схід. До речі, багато цікавих історичних деталей можна почерпнути саме звідси: наприклад, що славнозвісний «грецький вогонь» навчилися гасити оцтом. Або що арбалет уперше було заборонено у 1139 р. Другим Латеранським собором як «смертоносну зброю» (себто його дозволялося використовувати виключно проти бусурман).

Мирослава дізналася, що їй лишилося жити лічені дні. Ця звістка перевернула її світ, і несподівано до неї прийшло прозріння: «вдалий» шлюб насправді — суцільний фарс, а «зразковий» чоловік планомірно вбиває в ній особистість. Унормоване, «розкладене по поличках» життя летить шкереберть, і тепер Мирослава готова на будь-які авантюри. Та чи зможе вона в цей один-єдиний день стати такою людиною, якою навіть не мріяла бути: зважитися на справжні вчинки, сміливо подивитися в майбутнє й нарешті відчути щастя?

Якби можна було повернутися в минуле і щось змінити — хто про таке не мріяв? Навіть успішній журналістці й начебто щасливій дружині Ніці є що виправити. Є дівчинка з понівеченою психікою, є хлопчик, для якого життя скінчилося зарано. То вона сама — Ніка, що й досі затинається, — і її друг, загиблий в автокатастрофі. Щоб зустрітися з ними, не треба вигадувати машину часу — досить просто увійти до свого старого під`їзду... Ні, вона не з`їхала з глузду, то лікар порадив: вона ж хоче працювати на телебаченні! Чи чого вона насправді хоче? Урятувати товариша своїх дитячих ігор? Або у 80-х, у добу дефіциту, стати в чергу за справжнім коханням?

Світлану Талан визнано однією з десяти найкращих українських романісток року на літературному конкурсі ““Коронація слова —2011”. Воно й не дивно, адже авторка вміло поєднала те, що, здавалось не поєднують. “Сюжетом свого роману я хотіла нагадати нам, людям, про те, яким швидкоплинним є життя”, – зазначила Світлана Талан у вступному слові до книги. Справді, життя швидкоплинне, а для людини, яка дізнається про те, що хвора на СНІД — тим паче. Сьогодні з цією смертельною недугою живуть близько 40 мільйонів людей у всьому світі, 1 мільйон з яких — українці. І попри лікування та надію на краще, ці люди не знають, як їм жити далі, навіщо жити, для кого жити та й чи варто взагалі? Письменниця дає відповідь на перелічені запитання і доводить: щасливе життя можна прожити й за відносно короткий час. Все, що для цього потрібно — не опускати рук. Саме про це й голосить кредо героїні – “Щастя тим, хто йде далі”.

Журнальний варіант роману, що побачили світ 1993 року під назвою “Смерть – сестра моєї самотності”, наробив чимало галасу і неприємностей автору. Незважаючи на це, усі подальші роки ГалинаТарасюк працювала над текстом, перетворюючи його на широке художнє полотно про українське життя на межі двох епох: від Чорнобильської трагедії до наших днів. У центрі роману трагічномістичне переплетіння доль і житейських доріг двох талановитих жінок,зіткнення двох неординарних характерів. Ця дружба-ворожба між подругами продовжується навіть після загадкової смерті однієї з них і дивовижного зцілення другої… Роман відзначений літературноомистецькою премією Українського Фонду культури ім. І. Нечуя-Левицького (2009 р.). Автор попереджає: події та герої в романі вигадані, окрім тих, які вже стали історичними.

Роман-антиутопія «Цінь Хуань Гонь»  - успішна спроба автора подивитися на нашу дійсність крізь призму сміху, іронії, сарказму і гротеску. «Такого ще в українській літературі не було! Це сучасна «Енеїда»! Її фабула захоплює, її здоровий сміх зцілює, її просто-таки геніальні герої не відпускають із свого товариства навіть тоді, коли перегортаєш останню сторінку цього шедевру»! – така думка кожного, хто читав роман.

У новому романі «Ріка життя» тернопільська письменниця Ніна Фіалко розповідає про життя двох подруг, долі котрих сплелись у любовному трикутнику. Маючи різні характери, виховуючись у сім'ях на різних засадах, до свого щастя ці жінки йшли різними шляхами. Одна з них для досягнення мети знехтувала не тільки дружбою, а й законами моралі. За це була жорстоко покарана. Інша — вірила, що кожна людина має свою долю, яка неодмінно її знайде. У романі відображено багато напружених життєвих колізій, роздумуючи над якими, мислячий читач може взяти їх до уваги, щоб не потрапити в подібну халепу. Твір читається легко і захоплює з перших сторінок. Велику увагу автор приділяє розкриттю поведінки людей у різних ситуаціях, коли зі вчинку можна визначити дух тієї чи іншої особи. В романі простежується чітка громадянська позиція автора, яка пропагує християнську мораль у всіх сферах діяльності людини.

Давня Русь, початок ХІ ст. До стольного града Києва з далекої Тмутаракані вирушають найкращі воїни з дружини князя Мстислава, його найвідданіші бояри. Їх чимало, але місія їхня велика: уголос заявити про його права на землю чернігівську й потай з`ясувати, хто віддав наказ убити двох його рідних братів. Шлях послів, на я кому поляже не один мужній лицар, стелеться через пихатих варягів і підступних печенігів.
Роман - переможець премії Олеся Гончара.